Зiрки
Зiрка

«…Наша місія — сприяння реформуванню України у відповідності до європейських стандартів, впровадження демократичних цінностей та розвитку громадянського суспільства в Україні…»

Зі Статуту
СМГО «Центр європейських ініціатив»

«Лідер в демократичному суспільстві», Роженко Ольга

«Лідер в демократичному суспільстві»
 

Лідер…Хто це? Лідер – той, хто веде, керманич, вождь, керівник організації або політичної партії. Така характеристика є не більш ніж зовнішнім штрихом лідерства, а якою  ж є сутнісна характеристика лідера? Це особистість, діяльність якої  повинна мати нев’янучу соціальну енергію, бути постійно внутрішньо мобілізованою на нестандарті, творчі рішення, миттєво реагувати на поточні події. Якісний стан якої, тією чи іншою мірою, пояснюється спрямованим впливом одного суб’єкта на іншого (при будь-якому їхньому соціальному спілкуванні) – панування, слухняність, підкорення,  керівництво, керування, лідерство та інші. Перші впливи лідера притаманні для тоталітарного, останні - для демократичного суспільства. Ось чому хочеться розібратися хто ж такий лідер, а хто керівник, в чому полягає різниця між ними?
Перш за все, керівництво та лідерство відрізняються технологією підлеглості. По-друге, мірою використання такої соціальної властивості, як авторитет. При  цьому, під керівництвом розуміють управління, здійснюване в межах повноважень, затверджених законодавчо або ж зафіксованих у посадових інструкціях. Тому в нашому суспільстві влада керівника,  базується на повноваженнях і можливостях примушувати підлеглих. Керівник може й не мати особистого авторитету, хоча прагнення до цього є вкрай бажаним, бо підвищує ефективність управління.
На відміну від керівництва лідерство трактують як вплив особистого авторитету лідера на свідомість і поведінку певної спільноти людей  - групи однодумців,  колективу, партії, суспільного класу на ґрунті їхніх цінностей і життєвих норм. Також лідер вкладає у спілкування з підлеглими частину свого «я», подвоюючи тим силу свого впливу в процесі спільної діяльності. Керівник впливає на ситуацію наказом, лідер замість цього взаємодіє з підлеглими з метою стимулювання оптимального вирішення проблеми, поважаючи при цьому ціннісні орієнтації, умонастрої підлеглих, обертаючи це на користь справі. Завдяки відповідним зусиллям лідер в демократичному суспільстві стихійно і поступово, крок за кроком ( знає співробітників по іменах, легко розуміється з людьми, скромний, чесний стосовно персоналу, довіряє людям, відвертий, віддає належне іншим) формує і реалізує свідомо психологічні відносини, які означають основу авторитету. Але авторитет – це риса, головна зброя неординарної, впливової в суспільстві особи, яка вміє бачити перспективи певних груп і спільнот, чітко формулювати завдання і розуміти інтереси людей, задавати тон у суспільному житті, вести за собою.
Хочеться відзначити, що: лідер має бути подібним до членів своєї групи, до своїх послідовників, людей, якими він керує. Він – «один із нас», повинен мати «з нами» спільні або близькі інтереси, переконання і принципи, а не так , як в сучасному українському суспільстві. Ще лідер має додержуватись обіцянки, не боятись самому приймати рішення та сміливо братись за розв’язання складних проблем, якщо треба, не цуратися чорнової роботи, не перекладати провину на інших.

На мою думку, лідер повинен мати такі характеристики: враховувати, висловлювати і відстоювати погляди тієї чи іншої групи; інтереси суспільства для нього мають бути вище особистих. Я вважаю саме це значною мірою і створює йому авторитет. Без сумніву, найголовнішими ознаками лідерства в демократичному суспільстві є здатність організувати діяльність, комунікабельність, ораторські здібності. Крім усіх інших якостей, це особистість, ерудована, толерантна, гідна в моральному плані людина.