Зiрки
Зiрка

«…Наша місія — сприяння реформуванню України у відповідності до європейських стандартів, впровадження демократичних цінностей та розвитку громадянського суспільства в Україні…»

Зі Статуту
СМГО «Центр європейських ініціатив»

Суми – сучасне місто з легким шармом старовини

Су́ми — обласний центр на Слобожанщині, важливий індустріальний і культурний осередок держави. Місто розташоване на правому березі ріки Псла при впадінні до нього річки Сумки. Суми мають 2 міські райони: Ковпаківський та Зарічний.

 Звичайно, історія будь-якого міста невід’ємна від історії країни. Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання. Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк, який очолив отаман.

Створення м. Суми відобразило ряд спільних історичних процесів, що повсюдно відбувалися на Слобожанщині. Однією з причин виникнення міста стала політична ситуація другої половини XVII ст. У 1651 р. українські козаки під керівництвом Богдана Хмельницького потерпіли разгрому під Берестечком, наслідком якого з'явилося посилення експлуатації і національного гніту українського народу польськими магнатами.

Історія роду Кондратьєвих є частиною історії міста. Наприклад, син Герасима Кондратьєва – Андрій – брав участь у Кримському поході та Північній війні, з 1706 р. очолював Сумський слобідський полк і одночасно зводив храми. Перша кам’яна споруда в місті – Воскресенська церква – побудована за його сприянням. Продовжуючи славні традиції роду, у другій половині ХІХ століття Микола Кондратьєв, приятель великого російського композитора П. Чайковського, був першим опікуном Сумської Олександрівської прогімназії. Він спорудив на власні кошти при ній церкву., а місту подарував земельну ділянку з великим будинком, у якому розмістили міську думу, окружний суд і одну з пожежних команд. Згодом поряд було споруджено будинок Громадського зібрання (нині обласна філармонія), де проходили оперні вистави професійних і аматорських труп, концерти видатних музикантів-інструменталістів і вокалістів. Кожен сумчанин із вдячністю згадує Кондратьєвих – тих, хто заснував, боронив і прикрашав місто.

Походження назви міста Суми остаточно не встановлено. Існують наступні версії етимології назви міста:

• за популярною, але малоймовірною версією, на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли три мисливські сумки з золотом. Цей переказ знайшов відображення у міській символіці (на гербі та прапорі міста), а нещодавно, у травні 2008 року в середмісті Сум навіть відкрили символічний пам'ятний знак «Сумка» (на гроші членів сумського земляцтва в Києві; автор — скульптор О. Шевченко), і таким чином кияни наче «повернули» місту торбину зі скарбом;

• найвірогідніше назва Сум походить від ранішого топоніму Сумка (назва річки), що є частою практикою при називанні поселень;

 • деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель.

Слід зазначити, що довкола історичного ядра міста ще в 30-і роки XVIII ст почала формуватися слобода, а згодом і міські райони Засумки, Перекопу, Нового місця. У описі міста 1788 р. містяться відомості про те, що архітектурна зовнішність міста в основному була представлена дерев'яними будівлями, кількість яких сягала близько 1249, а торгівельних лавок – 40. Усього в місті проживало близько 10, 5 тисяч чоловік. План міста початку XIX ст. свідчить про перетворення Сум на досить масштабне місто повіту, відоме на Слобідській Україні і Росії як ярмарковий центр.

Суми – місто з установленими традиціями та великою культурною спадщиною, багатою на визначні імена. Тут черпали творче натхнення А. Чехов та П. Чайковський, Леся Українка і В. Короленко, О. Олесь і О. Купрін. Для Сум і приміських садиб працювали видатний Д. Кваренгі та славетний О. Щусєв, творили талановиті місцеві зодчі О. Паліцин та П. Ярославський.

Місцеперебуванню Петра I в Сумах присвячена обширна історична література, яка представляє в хронологічному порядку літопис політичних подій Полтавської битви. Політичні мотиви знайшли віддзеркалення в маніфестах шведського короля Карла XII і російського царя Петра. Карл XII, зі свого боку, вступивши в союз з Мазепою, прагнув привабити на свою сторону українське козацтво. Позиція Петра I відобразила його прагнення укріпити російську державність. Проте приголомшує незвичайна для цього часу швидкість видання маніфестів, що свідчить про наявність в Сумах міської друкарні. Місцезнаходження друкарні в XVIII ст не встановлено. Можливо, вона знаходилася в двоповерховій будівлі поряд з Воськресенськой церквою (майдан Незалежності, 15).

Про наявність в досліджуваному історичному ядрі будиночка Петра I говорити скрутно. Вказівка Левіт, викликає довіру серйозним вмістом історичного матеріалу, свідчить про те, що будиночок Петра I знаходився "в дворі, трохи навскоси від вулиці, званої Монастирської" (нині провулок Терезова).

На підставі порівняння історичних матеріалів з нині існуючою забудовою можна стверджувати, що житловий будинок, де зупинявся Петро I, не зберігся. Але пам'ятні місця, пов'язані з перебуванням Петра I, традиційно відомі - частка майдану Незалежності з Воськресенськой церквою, Спасо-Преображенський собор. Цар Петро І 25 грудня 1708 р. прибув разом з гвардією з Лебедина до Сум. 1 січня 1709 р. присутній в Спасо-преображенськом соборі на здійсненні молебня. 6 січня 1709 р. відбулася військова рада, на якій обговорювалося положення і план подальших дій. 3 лютого 1709 р. Петро I виїхав в Охтирку.

В результаті територіального розвитку Московської держави, що отримала при Петрі I назву Російської Імперії, Суми перетворюються на провінціальне місто Слобідської України. У 1780 р. слобідсько-українська губернія перейменована на в Харківську губернію.

Суми в першому десятилітті XIX ст були містом, яке динамічно розвивалося внаслідок соціального розшарування міського населення, що займається торгівлею, промисловістю, ремеслами. Збільшувалося і населення міста аж у два рази і становило понад 20 тисяч чоловік. З кожним роком місто розбудовується, набуваючи привабливого сучасного вигляду, стає цікавим та перспективним для іноземних інвесторів.

Сьогоднішні Суми – це адміністративний центр прикордонної області, центр машино- та приладобудування, хімічного виробництва, університетський центр вільного студентсва. На сьогодні у Сумах працюють Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка – уродженця Сумщини, відомого педагога, а також Сумський державний університет, Сумський національний аграрний університет та Українська академія банківської справи – єдина в Україні. Окрім того, у 2008 році у місті відкрито Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. І. Г. Харитоненка. Гордістю міста є стадіон «Ювілейний» та легкоатлетичний манеж.

Життя міста багате на культурні події та загальноміські свята, серед яких найяскравіше – Фестиваль духової музики «Сурми Конституції», широко відомий не лише в Україні, а й за її межами.

 Місто вражає своєю мальовничою природою. Сам А. Чехов писав: «Якщо ви хочете побачити природу в усій її широчині, чарівності і теплоті, подихати чудовим повітрям... то приїжджайте до Сум». А «якщо ви хочете полинути в атмосферу старовини в сучасному обрамленні та стати свідком значних культурних подій – приїжджайте до нашого міста», - говорять вам гостинні сумчани.

За матеріалами :

http://sumy.net.ua;

http:// meria.sumy.ua/ua/sumy/history_sumy/history_storage/

http:// who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2009/23/78/2.html